Типи ІТ-компаній: як обрати свою

Facebook, Google, Amazon та будь-яка інша престижна компанія – мрія чи не кожного айтівця. Однак спеціаліста чекає тернистий шлях до бажаного оферу. І вибір компанії, в якій хотілося б працювати, не менш важливий, ніж відточування навичок та підготовка до співбесіди. Які типи ІТ-компаній існують, та які вони мають переваги й недоліки? Розповідаємо в цій статті.

Продуктові компанії

До продуктових компаній належать ті, що розробляють власний продукт: мобільний додаток, гру, онлайн-платформу тощо.

Робота не на конкретного замовника, а на кінцевого користувача – ось головна перевага цього типу компанії. Та не єдина. Серед інших переваг:

• робота над одним продуктом,
• команда працює в стабільних умовах – без постійних змін проектів,
• орієнтація на результат, а не процес – випуск продукту, його нової версії

Продуктові компанії, у свою чергу, поділяють на стартапи, скейлапи та корпорації. Кожна з них має свої етапи розвитку та умови роботи для працівника. Опишемо їх детальніше.

Стартап

Часто асоціюється з ризиком та нестабільністю, однак приховує чудові перспективи. Над стартапом може працювати як 20 осіб, так і команда з понад сотні однодумців. Об’єднує їх єдина ідея. Ти можеш долучитися до стартапу як на самому початку, так і на етапі вкладених у продукт інвестицій.

Головна відмінність стартапів від інших компаній у тому, що вони поки не знайшли свій product-market fit (PMF), тобто таке ринкове середовище, де конкретний продукт допомагає споживачам у вирішенні конкретних проблем. Які плюси та мінуси в стартапів?

Плюси

• Досвід. Працюючи над стартапом, ти можеш отримати цінний досвід роботи набагато швидше, ніж у великих корпораціях. 
• Можливість спробувати себе в багатьох ролях. Через те, що команди зазвичай невеликі, працівникам доводиться брати на себе обов’язки кількох спеціалістів.
• Можливість стрімкого професійного росту.
• Частка в компанії (опціон). Якщо стартап успішно злетить, усі, хто над ним працював, отримують достойну винагороду.
• Свобода від ієрархії та бюрократії. Мінімум суворих правил – максимум простору для маневру та можливості творити.

Мінуси

• Низькі заробітні плати. У цьому суттєва відмінність стартапу від інших компаній – бюджет може бути обмежений.
• Іноді відсутність соціального пакета або недостатня увага до нього.
• Нестача ресурсів та ефективних інструментів. Усе, як то кажуть, “вручну” та власними силами. 
• Овертайми. Є вірогідність, що працювати доведеться багато й ненормовано.
• Високий ризик провалу. Якщо продукт не заявить себе на ринку, стартап можна вважати не успішним.

Скейлап

Це перехідна стадія компанії від стартапу до корпорації. Команда вже знайшла свій product-market fit, можливо, навіть досягла рівня IPO (з англ. Initial Public Offering – публічний продаж акцій компанії), але ще не стала повноцінною корпорацією. Простіше кажучи, це молода компанія у фазі стрімкого розвитку. Такими є, наприклад, Airbnb, Uber, Tinder, Telegram, TikTok, Slack.

Плюси

• Робота в скейлапі більш організована: зі своїми правилами, умовами праці, корпоративною культурою.
• Швидкий ріст. Скейлапи розвиваються значно швидше за стартапи.
• Достойна заробітна плата. Інвестиції покривають необхідний рівень фінансової компенсації.

Мінуси

• Деякі робочі процеси не налаштовані взагалі або працюють некоректно. 
• Вже сформована ключова команда. Новачкам важче долучитися до авторитетних членів команди.

Корпорація

Так, це саме ті компанії мрії на кшталт Facebook, Google, Apple, Microsoft, Amazon, Oracle, IBM та інших світових гігантів. Штат таких компаній досягає десятків тисяч співробітників, а над одним продуктом працюють кілька команд. Попри вагомість бренду та виправдане бажання більшості IT-фахівців працювати в таких компаніях, корпорації також мають свої плюси та мінуси.

Плюси

• Стабільність та широкий соціальний пакет.
• Work-life balance та мінімум овертаймів. У корпораціях дбають про емоційний та фізичний стан працівників.
• Налаштовані процеси. Усі етапи роботи злагоджено працюють під керівництвом менеджерів.

Мінуси

• Багаторівневі етапи співбесіди. Навіть досвідченим спеціалістам досить важко пройти кілька нелегких інтерв’ю.
• Робота в системі. У корпораціях не підтримують ідей “з повітря”: спочатку вони розглядаються, ухвалюються, а вже потім реалізуються під контролем фахівців.
• Відсутність гнучкості. Корпорації мають суворі правила та жорстку структуру роботу.
• Вузька зона відповідальності. У великих корпораціях багато позицій, кожна з яких профільно виконується окремим працівником.
• Висока внутрішня конкуренція. Замінити одного фахівця на іншого – питання всього кількох днів.

Аутсорсингові (сервісні) компанії

Для сучасного бізнесу тримати великий штат співробітників – не завжди економічно виправдано. Більш раціонально делегувати частину завдань сторонній організації, тому для створення продуктів та їх подальшої технічної підтримки наймають аутсорсингові компанії. Вони беруть на себе розробку “під ключ”.

З одного боку, робота в сервісній компанії дуже стресова, оскільки замість створення одного продукту, розробники можуть працювати одразу над кількома проєктами. Причому звітують вони не перед керівництвом компанії, на відміну від продуктових, а перед клієнтом.

З іншого боку, фахівців приваблює різноманітність та відсутність рутини. Сьогодні це може бути маркетплейс для відомого бренду, а завтра – платформа для страхування. Робота в сервісній компанії, особливо на початку кар’єри, розвиває хард скіли спеціаліста. У таких компаніях заохочують не концентруватися на одній мові програмування, а навпаки,постійно розширювати свої навички та технологічний стек.

Плюси

• Різноманітність проєктів,
• Довгострокові контракти з можливістю пролонгування,
• Стрімкий розвиток кар’єри,
• Гнучкий графік роботи,
• Низький поріг входу для джуніорів.

Мінуси

• Стресогенність,
• Рівень винагороди нижче, ніж у продуктових компаніях, 
• Орієнтація на бажання замовника, що інколи підвищує проєктні ризики,
• Робота на швидкість, а значить, вища вірогідність зашкодити якості.

Аутстафінгові компанії

Аутстафінг часто плутають з аутсорсингом або вважають його різновидом аутсорсингу, але це не так. Аутстафінг – це процес, при якому компанія-замовник отримує тимчасового співробітника зі сторонньої компанії для роботи над конкретними завданнями. Так складається тому, що у власному штаті навіть технічного гіганта може не знайтися фахівця для вирішення тих чи інших задач, а наймати його на постійній основі недоцільно в довгостроковій перспективі. 

Плюси

• Безпосередня комунікація з замовником,
• Резюме аутстафф-фахівця поповнюється новими проєктами з різних галузей: FinTech, Banking, E-commerce,
• Відсутність простоїв. Якщо процес оренди побудований грамотно, то спеціалісти завжди будуть забезпечені проєктами,
• Можливість згодом перейти до штату закордонної компанії.

Мінуси

• Відсутність мотивації у позаштатних працівників,
• Овертайми, зокрема пряме спілкування із замовником займає багато часу,
• Низький шанс найму джуніор-спеціалістів,
• Можливі проблеми в комунікації між компанією та співробітником, часто через мовний бар’єр.

 ________________

То в яку компанію краще влаштуватися працювати? Однозначної відповіді ми тобі не дамо, бо переваги та недоліки є всюди. Кінцеві висновки залишаються за тобою. Зрештою, ти можеш спробувати себе в декількох типах компаній, головне – жага до нових знань і постійного розвитку. Ми віримо в тебе!