Хто такий бізнес-аналітик та як ним стати?

Коли замовник хоче змінити свій продукт на краще, збільшити потік користувачів чи помножити прибуток, але не знає, як це зробити, – в гру вступає бізнес-аналітик.

У світі інновацій теж бувають проблеми, тому бізнес-аналітик – давно не новина. Такий спеціаліст знається на бізнес-доменах, виявляє проблеми конкретного замовника та знаходить оптимальні рішення для вдосконалення його проєкту. Як він це робить та якими навичками повинен володіти, щоб запропонувати бізнесу перспективні рішення, розповідаємо в цій статті. А допомагає нам у цьому Маргарита Гуляєва, бізнес-аналітик у CHI Software. 

Що робить бізнес-аналітик?

Бізнес-аналітик – це без перебільшення обличчя команди. Головна його задача – допомогти замовнику розібратися в проблемі бізнесу й запропонувати найбільш ефективну концепцію її вирішення. Якщо коротко, в бізнеса є проблема, а в аналітика – рішення. 

На шляху до рішення команда разом із бізнес-аналітиком проходить кілька етапів роботи. Серед основних такі:

Стратегічний аналіз бізнесу. Щойно клієнт звернувся до компанії, бізнес-аналітик починає вивчення бізнес-домену, в якому працює замовник, та детально аналізує його. Для цього досліджує ринок і тенденції, фіксує бізнес-цілі й пріоритети проєкту.

Робота з вимогами. Від того, наскільки коректно й точно аналітик визначить вимоги замовника, залежить майбутній результат усього проєкту. Щоб зібрати та задокументувати вимоги, аналітик відштовхується від трьох аспектів:

– яку вигоду отримає бізнес від запропонованих рішень;

– яку користь отримає користувач від кінцевого результату;

– які корпоративні та доменні особливості бізнесу мають бути враховані під час реалізації вимог.

Аналіз і затвердження вимог. Коли список вимог готовий, аналітик має обговорити їхню доцільність із командою (менеджерами проєкту, розробниками, дизайнерами, тестувальниками) та встановити етапи й терміни виконання задач. Після цього аналітик погоджує готові вимоги з замовником.

Створення мокапів та прототипів. Аналітик не дизайнер і не займається візуальним оформленням інтерфейсу, але здатен побудувати макети екранів, які відображатимуть реалізовані вимоги. За допомогою, наприклад, програми Sketch можна зробити інтерактивний прототип додатку: він дозволяє проілюструвати всі задуми, а також внести актуальні зміни.

Передача технічних вимог команді. Бізнес-аналітику слід визначити пріоритети вимог і переконатися, що кожна з них відповідає конкретній версії проєкту. Із цим спеціалісту допомагає технічна команда. Проте бізнес-аналітик завжди на зв’язку з колегами: за потребою може вносити зміни в проєкт та повинен переконатися в правильній реалізації вимог.

Якими навичками повинен володіти бізнес-аналітик та як ним стати, ми розпитали в нашого експерта Маргарити Гуляєвої.

Що повинен знати бізнес-аналітик в ІТ?

Уточнення «в ІТ» важливе. Адже чомусь у цій сфері побутує думка, що бізнес-аналітику обов’язково треба глибоко розумітися на програмуванні. Але це не так. Чи потрібно йому в цілому розуміти етапи розробки програмного забезпечення? Так. А знати, хто яку роль виконує в команді під час розробки (проджект-менеджери, тестувальники, розробники, архітектори)? Звичайно. Але не кодити.

Окрім цього, технічні знання бізнес-аналітика включають: 

Моделювання бізнес-процесів. Орієнтуватися в BPMN – нотаціях і моделях бізнес-процесів.

Методології управління проєктами. Мова про Scrum, Kanban, Waterfall та вміння налаштувати роботу згідно цих методологій.

Управління вимогами. Вміти виявити та конкретизувати вимоги до проєкту, пріоритизувати їх та розпочати роботу по кожній із них.

Створення документації. Бізнес-аналітик має знати, як описати вимоги, виконати їхню декомпозицію та задокументувати. Зокрема, зробити опис user stories/use cases/acceptance criteria.

Прототипування. Бізнес-аналітик має володіти базовими дизайнерськими інструментами та керуватися принципами юзабіліті.

Програми для управління проєктами, постановки завдань та створення презентацій. Серед таких Jira, Confluence, Excel, Google Slides та інші.

Англійська мова. Без вільної англійської (від Upper-Intermediate) професійно зростати в бізнес-аналізі та розширювати географію проєктів неможливо.

Які софт скіли притаманні бізнес-аналітику?

Аналітик ефективно взаємодіє зі стейкхолдерами (зацікавленими сторонами) й командою розробників. Кваліфіковано пояснює замовнику, яким чином відбуватиметься робота над проєктом, а команді – як проєкт реалізувати. Від початку налаштовує зрозумілий для всіх робочий процес, який неодмінно веде до бажаного результату. Це навички професіонала з високим рівнем комунікабельності. Такий спеціаліст здатен встановити, не побоюся сказати, товариський і довірливий контакт як із замовником, так і з командою.

Аналітик розуміє бізнес предметно, виявляє взаємозв’язок між об’єктами й процесами в бізнесі, визначає рішення та методології, яким потрібно слідувати в конкретному проєкті. Стежить за змінами на ринку та знає, як впровадити ці зміни. А значить, має аналітичний склад розуму.

Аналітик здатен швидко приймати рішення та аргументувати їх замовнику. Володіє даром переконання, але без тиску та маніпуляцій. Такий спеціаліст має емоційний інтелект та зрілий підхід до роботи.

Нехай це будуть основні софт-навички потрібні бізнес-аналітику.

А якщо піти від зворотного, які якості шкодять бізнес-аналітику?

Забарність. Бізнес-аналітик – це спеціаліст, який має миттєво реагувати на зміни й бути в ритмі цих змін.

Хаос. Організований процес роботи та налаштований тайм-менеджмент – наше все.

Безвідповідальність. Не має бути марних обіцянок замовникам та не зважених рішень. Це не значить, що бізнес-аналітик не має права на помилку, але вирізнятися обережністю та надійністю для нього важливо.

Байдужість – до побажань замовника, до можливостей команди, до результатів проєкту, до нових знань. Між собою ми жартуємо, що найкращі ідеї та рішення бізнес-аналітикам приходять саме вночі, тому що ми справді постійно думаємо про проєкт. Але, звичайно, тримаємо при цьому баланс у нашому колесі життя.

Здається, робота проджект-менеджера та бізнес-аналітика дещо схожа. Що в цих спеціалістів спільного та різного?

Так, ці позиції справді функціонально схожі: обидві є посередницями й міцним мостиком між клієнтом та командою. Але є різниця, яку можу коротко й влучно описати так:

Завдання бізнес-аналітика зробити ЯКІСНИЙ проект.

Завдання проджект-менеджера зробити проект ЯКІСНИМ.

Відчуваєте різницю? Тобто бізнес-аналітик працює з вимогами до проєкту, які мають бути втілені. Проджект-менеджер відповідає за те, щоб досконало реалізувати ці вимоги.

У такому випадку чи може проджект-менеджер освоїти професію бізнес-аналітика?

Загалом так. Він має необхідні для цього скіли, зокрема працювати з командою. Але технічні компетенції ніхто не скасовував, тож доведеться поринути в теорію бізнес-процесів. І це, до речі, стосується й інших позицій в ІТ. Виконувати роль бізнес-аналітика можуть сейлз/продакт-менеджери, а також, наприклад, QA-інженери та Скрам-майстри.

Із чого порадиш починати свій шлях в бізнес-аналізі?

Незалежно від того, чи ти початківець в ІТ, чи вже маєш певний досвід на інших позиціях, пройди курс з бізнес-аналізу від практиків. Досвід експертів поєднує дві основні складові: теоретичну базу й практичні кейси. На основі цього ми разом із колегами створили курс «Business Analyst», який допоможе комфортно увійти в професію та буквально загорітися нею. 

Бізнес-аналітик, попри всі стереотипи, це не суцільна теорія й дані, а цікава й ефективна робота, що приносить компанії користь. А це шалено мотивує. Тож розпочинай свою кар’єру в бізнес-аналізі й ти! Чекаємо на тебе!